Тема 6. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ

Робоче місце для приймання рецептів обладнується секційним сто­ лом, шафою з двома поворотними секціями з вертушками для виготов­ лених ліків, металевою шафою для зберігання лікарських засобів, що містять наркотичні, психотропні та отруйні речовини і прекурсори спис­ ку № 1, холодильником тощо.

У своїй роботі аптечний фахівець використовує різні засоби механі­ зації та оргтехніки, а саме: обчислювальну машинку, набір штампів, ну­ мератор, мікрофонний зв'язок та ін. На робочому місці повинна знахо­дитися така документація: Державна Фармакопея України, таблиці ви­ щих разових і вищих добових доз, таблиця перевірки доз в рідких лікарсь­ ких формах, таблиці розчинності, довідкова література з несумісності ліків, окремі накази МОЗ України, довідкова література з лікарських за­собів із зазначенням їх синонімів і способів вживання, прейскурант роз­ дрібних цін інгредієнтів, що входять до складу ліків індивідуального виго­ товлення, тарифи за виготовлення, рецептурний журнал, список лікарів з номерами їх телефонів та адресами лікувально-профілактичних закладів.

Приймаючи рецепт, аптечний фахівець здійснює один з видів запобі­ жних заходів, а саме – приймальний контроль. При цьому він повинен уважно прочитати рецепт, уточнити вік хворого, звернути увагу на дату виписування рецепта, сумісність і дози виписаних інгредієнтів. Особли­ ву увагу звертають на ліки, які призначені дітям, а також мають у своє­ му складі отруйні, наркотичні, психотропні і сильнодіючі речовини, пре­ курсори списку №1.3 метою звернення уваги провізора чи фармацевта з виготовлення ліків, назви отруйних, наркотичних, психотропних речо­ вин та прекурсорів списку № 1 і етилового спирту підкреслюються в рецепті червоним олівцем або маркером.

У разі виписування отруйного, наркотичного, психотропного чи силь нодіючого лікарського засобу або прекурсора списку № 1 у дозі, яка перевищує вищий одноразовий прийом без відповідного оформлення (не вказано прописом і відсутній знак оклику), аптечний фахівець повинен відпустити прописаний лікарський засіб у половинній кількості від вищої разової дози. При прийманні рецепта, в якому прописаний препарат з нормованим відпуском на один рецепт (а це наркотичні і психотропні речовини, прекурсори списку № 1, снодійні препарати і спирт етиловий), аптечний фахівець повинен перевірити норму одночасного відпуску цих речовин. При завищеній нормі він відпускає ліки тільки в межах норми. Основні помилки лікарів при виписуванні рецептів У процесі приймального контролю рецептів аптечні фахівці повинні звернути увагу на можливу наявність таких помилок:

помилки у назві інгредієнтів - прописи не на латинській мові, сумнівні скорочення, нерозбірливі написи;

помилки у дозах - завищена вища разова і вища добова дози, вико­ристання неправильних способів позначення доз, нечітке позначення відсоткового вмісту речовин в розчині, нерозбірливе позначення дози;

помітки у призначенні - не вказано кількості на один прийом, не вказа­ на частота прийому, не вказано часу і порядку прийому (до чи після їжі), нерозбірливий напис, загальні вказівки ("Внутрішнє", "Зовнішнє", "Відомо");

помилки в оформленні - відсутність будь-якого реквізиту, регламен­ тованого правилами виписування, оформлення рецептів на бланках не­ стандартної форми, завищення встановленої норми одноразового відпуску.

Рецепт, виписаний з порушенням правил, або рецепт, який містить несумісні лікарські речовини та інші помилки, погашається штампом "Рецепт недійсний".

За рецептами, в яких назви інгредієнтів вказані не латинською мо­ вою, завищені разові та вищі добові дози або норма відпуску, після відпо­ відного виправлення лікарський засіб хворому відпускається. Рецепт погашається штампом "Рецепт недійсний".

Про всі випадки неправильного виписування рецептів аптека повинна доводити до відома керівника лікувально-профілактичного закладу. Загальні правила таксування рецептів на індивідуально виписані ліки Таксування рецепта - це визначення вартості індивідуальної лікарської форми з врахування чинних роздрібних цін на лікарські засоби, що входять до її складу, а також упаковки і тарифу за виготовлення (табл. 6.1 і 6.2).

• таксування здійснюється на лівій стороні рецептурного бланку;
• перед визначенням вартості кожного прописаного в рецепті інгре­ дієнту розраховують його кількість;
• при встановленні ціни індивідуальної лікарської форми враховуєть­ ся вартість прописаних лікарських засобів, вартість розчинника, упаков­ ки (склянки, флакони, коробки тощо), тарифи за виготовлення;
• вартість кожного інгредієнта проставляють зліва навпроти його най менування, ціна упаковки записується окремим рядком, потім тарифи за виготовлення;
• при встановленні вартості інгредієнтів підраховують як цілі, так і десяті частки копійок, округлення допускається тільки у підсумковій ціні;
• на рецепті для пільгового відпуску, крім загальної вартості лікарсь­ кої форми, вказують суму, яку має оплатити хворий;
• вода очищена чи для ін'єкцій вважається окремим компонентом;
• допоміжні матеріали (етикетки, сигнатури, корки тощо), а також допоміжні речовини не оцінюються, їх вартість включена в тарифи.

Таблиця 6.1

Приклад тарифів за виготовлення лікарських форм в аптеках

Таблиця 6.2

Вартість упаковки (приклад)

Назва упаковки Од. вим. Ціна за од. вим. 1. Пакет для порошків шт. 0,05 2. Склянки аптечні: 2.1. ємністю 10,0 шт. 0,03 2.2. ємністю 50,0 шт. 0,03 2.3. ємністю 100,0 шт. 0,05 2.4. ємністю 200,0-250,0 шт. 0,10 2.5 ємністю 500,0 шт. 0,15 3. Баночка для мазей : 3.1. ємністю 30,0 шт. 0,05 3.2. ємністю 50,0 шт. 0,10 3.3. ємністю 100,0 шт. 0,15 4. Флакони для стерильних розчинів: 4.1. ємністю 10,0 шт. 0,10 4.2. ємністю 50,0-100,0 шт. 0,10 4.3. ємністю 250,0 шт. 0,15

Якщо розчинник у прописі не зазначений, то готують водні розчини. При вказані концентрації водного розчину у відсотках розуміють масооб'ємні відсотки. При зазначені концентрації розчину 1:100, 1:200 і т. д. мають на увазі вміст лікарської речовини за масою у відповідному об'ємі розчину.

Оцінка рідких лікарських засобів, виписаних в рецепті в краплях, здійснюється з врахуванням фактичної кількості крапель даного лікарсь­кого засобу в 1 мл чи в 1 г, використовуючи для цього таблицю крапель.

Об'єм рідкої лікарської форми визначають додаванням усіх рідин, що входять до її складу.

Варто пам'ятати, що лікарські засоби, які випускаються фармацев­ тичними підприємствами у вигляді рідин (настоянки, сиропи тощо), для виготовлення лікарських форм дозують за об'ємом.

• визначають кількість кожного інгредієнту шляхом множення про­ писаної кількості кожної речовини на число доз;
• оцінюють кожен інгредієнт окремо;
• оцінюють упаковку;
• розраховують тарифи за виготовлення;
• знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення.

Свічки таксують аналогічно порошкам, якщо в рецепті вказана маса кожного інгредієнту.

Коли в прописі свічок не зазначена кількість основи, виходять з се­ редньої маси ректальної свічки для дорослих, рівної 3 г, вагінальної - 4 г. Визначають загальну масу свічок, вираховують з неї масу прописаних інгредієнтів і знаходять необхідну кількість основи (приклад 4).

Якщо свічки виготовляють методом виливання, то для визначення кількості основи використовують коефіцієнти заміщення лікарських за­собів (або зворотні) коефіцієнти.

Для таксування пілюль необхідно знати технологію їх виготовлення (співвідношення густих, рідких та порошкоподібних інгредієнтів, можли­ вості використання тієї чи іншої допоміжної речовини тощо, взятих за потребою – quantum satis ) і оцінювати всі інгредієнти, які беруться при виготовленні пілюль. Для обсипання пілюль використовують 1-1,5 г ліко­ подію (цукрової пудри або білої глини) на кожні ЗО пілюль. Середня маса пілюлі при відсутності вказівки в рецепті – 0,2 г (приклад 5). Таксування водних витяжок Настої і відвари таксують, виходячи з сухих екстрактів-концентратів або лікарської рослинної сировини (приклади 1 і 5).

Якщо кількість лікарської рослинної сировини на рецепті не зазначе­ на, то витяжку готують у співвідношенні 1:10. Водні витяжки з лікарсь­ кої рослинної сировини групи сильнодіючих виготовляють тільки за прописами лікарів. Якщо відсутні дані про концентрацію витяжки, то слід брати 1 вагову частину сировини на 400 об'ємних частин води. Водні витяжки з трави горицвіту, коренів і кореневища валеріани і коріння істо- ду виготовляють у співвідношенні 1:30.

При таксуванні водних витяжок необхідно знати їх офіціальні пропи­ си, технологію виготовлення, коефіцієнти водопоглинання чи розхідні (ви­ даткові) коефіцієнти (для алтейного коріння). Оцінюють сировину, воду посуд, розраховують тарифи та загальну вартість до і після округлення. Таксування спирту і спиртових розчинів При виготовлені спиртових розчинів, якщо немає інших вказівок, ви­ користовують спирт етиловий. Коли міцність етилового спирту не зазна­чена, то використовують 90 % спирт. Якщо на спиртовий розчин затвер­ джена аналітико-нормативна документація (АНД), то використовують спирт тієї міцності, яка зазначена в АНД. Готуючи рідкі лікарські фор­ ми, до складу яких входить спирт, його дозують за об'ємом, а готуючи ін'єкційний розчин - за масою.

Ціна етилового спирту в чистому вигляді та у суміші однакова, ос­ кільки її визначають за вмістом 96 % спирту у виписаній лікарській формі.

Коли етиловий спирт відпускається у чистому вигляді, то беруть та­ риф за відпуск спирту, якщо ж він входить у склад лікарської форми, то рахується, як компонент.