ТЕПУЇ – ЗАГУБЛЕНИЙ СВІТ або МАЙЖЕ ЗА АРТУРОМ КОНАНОМ ДОЙЛЕМ
Направду, загублений світ Тепуїв лежить на межі Бразилії, Венесуели та Ґвіани. Око мандрівника здалеку привертають велетенські кам’яні плато, закутані у хмари, що високо здіймаються над зеленими лісовими рівнинами у піднебесся. Саме тут поселив своїх доісторичних істот Артур Конан Дойль, написавши захоплюючий пригодницький роман “Загублений світ”. Насправді, динозаври та інші первісні істоти давно вимерли, а дикі і жорстокі племена тут ніколи не жили, але тварини і рослини у цьому тропічному царстві холоду і вічного дощу, насправді, наче на іншій планеті, жодним чином не зв’язані із зовнішнім світом. Спробуємо пробратись у таємничий світ Тепуїв…
Південноамериканські тепуї є найдревнішим ґеологічним утворенням на Землі, яке збереглося до наших днів й відоме під назвою формація Рорайми, що походить від назви тепуї Рорайма. За оцінками науковців вони і ґвіанський кристалічний щит, складені із кварциту й пісковика, виникли в кілька етапів впродовж 3,6-0,8-и мільярдів років до нашого часу. Тобто, є ровесниками життя на нашій планеті.
Тепуя Рорайма - одна із найвідоміших тепуй Ґвіанського плоскогір’я
Тепуї – це гори-плато, вигляд яких Ви можете побачити на світлинах. Середні висоти тепуїв складають 1500-1800 метрів над морем, хоча коливаються від 300-т до 3000 метрів. Найвища частина ґвіанського кристалічного щита зосереджена у його східній частині. Тут тепуї досягають висот понад 2000 м, наприклад, тепуя Аянґана чи Вокомонґ у Ґвіані. Проте найвища тепуя знаходиться на півдні – на кордоні Венесуели та Бразилії – Сієра де ла Небліна – більше 3000 метрів над морем.
Клімат тепуїв характеризується щоденними дощами та надзвичайно високою вологістю повітря і ґрунту. Саме тут розпочинаються найвищі у світі водоспади, і зокрема Анхель. Температура у тропічному лісі біля підніжжя тепуїв може складати 30 градусів за Цельсієм, а на їх вершинах у хмарну погоду, а хмари тут завжди, всього 5-6. Надзвичайно важкі умови для життя на плато призвели до того, що на висотах понад 1500 метрів жива природа є досить бідною. Твердий пісковик дуже важко піддається роздробленню коренями рослин, а постійні дощі вимивають ґрунт, тому рослини туляться по найменших щілинах та тріщинах у породі.
Рослини-хижаки, на тепуях, утворюють цілі зарості, як от ця Брокхінія вкорочена (на фото - грубі салатові пагони)
Постійна хмарність і бідність ґрунту призвели до того, що значна частина рослин перейшли хижацького способу життя – вони плюють на комах, а не фотосинтезують. Особливістю тепуїв є те, що тут дуже велика кількість різноманітних орхідей і декотрі із них також перейшли до хижацтва.
Куртини, утворені Оректантом барвистим, є звичними для високогір’я тепуїв
Фауна і флора району тепуїв залишається величезною білою плямою на мапі Південної Америки, лише кілька із них є менш-більш добре вивченими. Зокрема, сюди належать уже згадувана Рорайма у Венесуелі, Івокрама-Мабура та Кайтеур у Ґвіані, Тафельберґ у Сурінамі та Саул у Французькій Ґвіані.
Брокхінія татеї - хижа рослина - живе без ґрунту, на голому камінні
На основі досліджень в цих районах складений попередній перелік видів. Так, у 2001 році було обліковано понад 12500 видів квіткових рослин (без врахування даних з Бразилії та Колумбії). Проте, цей список є ще далеким від завершення, наприклад у Венесуельській частині ґвіанського щита виявлено 672 види папоротей, а у “Ґвіанах” – 638 видів. Співставивши ці списки, вчені виявили, що вони відрізняються на 74%, тобто кількість лише одних папоротей тут складає близько 1000 видів!
Очікувана кількість вищих судинних рослин, за оцінками біологів, складає 13,5-15 тисяч видів. З усього багатства флори 40-43% є ендеміками Ґвіанського плоскогір’я, іншими словами кажучи, понад 6000 видів більше ніде на Землі не зустрічаються. Втой же час кількість ендеміків на висотах більше 1500 метрів над морем складає близько 65% – такий ендемізм характерний для островів в океані, а не для суходолу! Окрім рослин науковці виявили 590 видів лишайників.
Невеличкі куртини Стеґолепісу та Брокхінії є піонерами на голому ґраніті тепуїв
Сьогодні уже відомо поширення 1850 хребетних тварин на території Ґвіанського плоскогір’я, включно із бразильською його частиною. Так, встановлено розповсюдження 269-и видів амфібій, що складає 5,5% від світової фауни (у світі налічується 5000 амфібій), 295 видів рептилій (3,6% – 8100 видів у світі), 1004 видів птахів (10% – 10004 видів у світі) та 282 види ссавців (6% – 4600 видів у світі). Найбільше різноманіття очікується серед комах, уже встановлено поширення 7500 видів метеликів.
У декотрих місцях тепуї Рорайма виникають цілі криволісся із Боннетії рораймської
З 1962 року, на території Ґвіанського плоскогір’я, венесуельський уряд створив 7 національних парків, які приймають тисячі туристів, 29 пам’яток природи і 2 біосферні заповідники, що складає 142280 квадратних кілометрів або 15% території країни. У Ґвіані цей показник є значно меншим – лише 627 квадратні кілометри (3% території країни). У Сурінамі наявно 18 заповідних територій загальною площею 7290 квадратних кілометрів (4,4% території країни). У Французькій Ґвіані заповідних територій на тепуях не існує, хоча заплановано 18, площею 6710 квадратних кілометрів (7,5% від площі країни).